14 вересня 2026 року директор Національного антикорупційного бюро Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко провели спільний брифінг у Києві, на якому заявили, що вони та їхні родичі не отримували підозр від генерального прокурора Руслана Кравченка. Кривонос повідомив, що не бачив паперового документа повідомлення про підозру, і назвав заяву Кравченка «незрозумілим інформаційним жанром Telegram-підозри».
Позиції Кривоноса і Клименка
Кривонос стверджує, що підписане Кравченком повідомлення про підозру не вручалося. Клименко додав, що члени його родини також не отримували підозр, попри поширену заяву про повідомлення підозри близькій до нього особі. У НАБУ заявили, що публікація має «публічний, а не процесуальний характер», і розцінюють ці дії як продовження системної атаки на незалежні антикорупційні органи. Клименко назвав звинувачення Кравченка реакцією на операцію «Карфаген», під час якої на «кришуванні» колцентрів викрили посадовця Офісу генерального прокурора.
Рішення президента і подальші кроки
Того ж дня президент Володимир Зеленський відсторонив Руслана Кравченка з посади генерального прокурора і звернувся до Верховної Ради з проханням підтримати його звільнення. На 15 вересня у парламенті заплановано відповідне голосування. За даними джерел, Кравченко самостійно оформив собі відрядження до Парижа, однак речниця Парламентської мережі ПАРЄ Наталі Барджелліні повідомила, що ані він, ані представники його відомства не братимуть участі в засіданні з питань становища дітей в Україні.
Залишити відповідь