Роман Червінський: хто він і чому його справа резонує в Україні
Роман Червінський — колишній очільник розвідки Міноборони, якого підозрюють у перевищенні повноважень під час операції, пов’язаної з перельотом російських військових літаків у 2023 році. Його справа стала однією з найгучніших всередині країни: спочатку генерал опинився в СІЗО, потім вийшов під заставу, далі знову потрапив за ґрати, а влітку 2026 року суд знову розглядав питання запобіжного заходу. У цій статті — біографія Червінського, хроніка підозри, основні версії сторін і те, що відомо про сам інцидент з літаками на аеродромі «Енгельс».
Біографія Романа Червінського
Роман Григорович Червінський народився 1971 року. Закінчив Київський військовий інститут управління та зв’язку, пізніше — Національну академію оборони України. Службу в Збройних Силах розпочав у 1990-х, пройшов шлях від офіцера зв’язку до керівника розвідувальних підрозділів. На початку повномасштабного вторгнення працював у розвідці Міністерства оборони, а влітку 2022 року був призначений заступником, а згодом — виконувачем обов’язків очільника Головного управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО).
У 2022 році Червінський спочатку виконував обов’язки керівника ГУР МО, а вже у липні того ж року Кабмін призначив на посаду чинного очільника — Кирила Буданова. Після цього Червінський залишився в розвідці на іншій посаді. У розпал повномасштабної війни його публічно згадували як людину, причетну до окремих сміливих операцій української розвідки, однак конкретика зазвичай залишалася за кадром.
Справа про «Енгельс»: суть підозри
У квітні 2023 року на російському військовому аеродромі «Енгельс» у Саратовській області вибухнули кілька стратегічних бомбардувальників. За однією з версій, пошкоджені літаки Ту-95 та Ту-22М були виведені з ладу внаслідок спецоперації, до якої, за даними слідства, міг бути причетний Роман Червінський. ДБР розпочало розслідування за статтею про перевищення військовою службовою особою повноважень в умовах воєнного стану.
За версією слідства, Червінський у квітні 2023 року нібито вирішив провести операцію, не погодивши її належно із керівництвом Збройних Сил та ГУР. Операція, за даними ДБР, не досягла поставленої мети та призвела до втрат серед українських військових — загинули двоє військовослужбовців ПС ЗСУ. Сам Червінський та частина його колег категорично відкидали звинувачення, наголошуючи, що операція мала зовсім інший сценарій, а пошкодження аеродрому підтвердилося супутниковими знімками міжнародних аналітиків.
Підозра у справі Червінського стосується не самого удару по «Енгельсу», а того, як готувалася операція. За даними ДБР, генерал без належної координації вирішив задіяти українських військових на території сусідньої держави, після чого один із підрозділів потрапив у засідку. Саме загибель двох бійців і стала формальною підставою для кримінального провадження.
| Етап справи | Дата | Рішення суду |
|---|---|---|
| Перше затримання | квітень 2023 | тримання під вартою без права застави |
| Вийшов під заставу | травень 2023 | застава встановлена судом |
| Повторне затримання | серпень 2023 | знову СІЗО |
| Продовження строку | осінь–зима 2023 | кілька подовжень під вартою |
| Розгляд у 2024–2025 | триває | підготовка до розгляду по суті |
| Рішення 2026 | серпень 2026 | суд залишив під вартою |
Хроніка арештів і судових рішень
Справа Романа Червінського супроводжується кількома різкими поворотами. Після першого затримання у квітні 2023 року суд обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Захист оскаржив це рішення, і вже у травні Червінського випустили під заставу. Однак у серпні 2023 року ДБР повідомило про нову підозру, пов’язану з тим самим епізодом, і генерал знову опинився в СІЗО.
За часів своєї кар’єри Червінський брав участь у кількох спецопераціях, частина з яких залишається під грифом таємності. Саме тому більшість публікацій про нього до 2023 року — це короткі довідкові матеріали на кшталт статті у українській Вікіпедії, де наведено лише базові біографічні дані. За роки служби він отримав кілька державних нагород, серед яких орден Богдана Хмельницького, але в офіційних біографіях деталі операцій традиційно не розкриваються.
Протягом 2023–2025 років суд неодноразово подовжував строк тримання під вартою. Захист наполягав на тому, що генерал не може впливати на свідків, не має наміру тікати та має бездоганну репутацію серед колег. Прокуратура, навпаки, аргументувала ризики тим, що Червінський має досвід розвідувальної роботи, знайомства у силових структурах і потенційно може скористатися ними.
У серпні 2026 року суд знову розглядав клопотання про зміну запобіжного заходу. За повідомленням «Радіо Свобода», суд залишив Червінського під вартою. Розгляд справи по суті на момент підготовки матеріалу ще не розпочинався.
Позиції сторін у справі
Державне бюро розслідувань наполягає, що Червінський перевищив повноваження, не узгодивши спецоперацію з ГУР та ЗСУ, і саме через це загинули двоє українських військових. У документах слідства йдеться, що генерал фактично самостійно ухвалив рішення про переміщення підрозділу, хоча повинен був діяти через офіційні канали командування.
Захист Червінського та частина його колишніх колег стверджують протилежне. За їхньою версією, операція на «Енгельсі» була частиною більшого сценарію, погодженого на рівні розвідки, а дії генерала відповідали обстановці, що склалася на той момент. Крім того, за словами адвокатів, втрати в підрозділі сталися через інші обставини, а не через рішення Червінського.
Окремою лінією є публічна дискусія. Частина військових блогерів і волонтерів вважає справю політично вмотивованою та пов’язаною з конфліктом всередині силових структур. Інша частина — наполягає, що незалежно від результатів операції, генерал мав відповідати за загибель підлеглих, оскільки без його наказу ті б не опинилися в точці, де сталася засідка. Ці дві позиції продовжують утримувати увагу преси.
Роль у розвідці та спецопераціях до 2026 року
ГУР МО у 2026 році
У перші місяці повномасштабного вторгнення Головне управління розвідки Міністерства оборони перетворилося на один із ключових інструментів війни. Саме на цей період припало керівництво Червінського. За офіційними повідомленнями, підрозділи, які він координував, брали участь у низці операцій у тилу противника, зокрема на території Криму та прикордонних областей РФ.
Кадрові зміни в розвідці
У липні 2022 року Кабінет Міністрів призначив Кирила Буданова очільником ГУР МО, що фактично замінило Червінського на цій посаді. Сам Червінський залишився в системі розвідки, але вже не на чільних ролях. Цей кадровий перехід став одним із контекстів, на який посилаються коментатори, обговорюючи подальшу справу.
Чому спецоперації залишаються закритими
Навіть після початку кримінального провадження більша частина деталей операцій, пов’язаних із Червінським, залишається під грифом. Судові засідання проходять у закритому режимі, а матеріали справи розглядаються без доступу преси. Це істотно ускладнює незалежну перевірку версій обох сторін і робить публічну дискусію переважно гіпотетичною.
Міжнародний контекст: як подібні справи розглядаються в інших країнах
Практика США
У Сполучених Штатах спецоперації ЦРУ та Об’єднаного командування спеціальних операцій регулярно проходять внутрішні розслідування. Якщо внаслідок операції гинуть американські військові або цивільні, справа може передаватися до Інспектора генерального відомства. Покарання зазвичай стосується не самого факту операції, а порушення процедур узгодження та інформування вищого командування.
Практика Великої Британії
Британські спецслужби MI6 та Special Air Service мають власні механізми внутрішнього контролю. За рідкісними публічними випадками, як-от справа полковника у відставці, якого судили за витік даних, покарання зазвичай залежить від того, наскільки операція суперечила офіційним директивам і чи постраждали союзники.
Українські реалії
В Україні під час воєнного стану баланс між оперативною свободою розвідки та контролем з боку ДБР і прокуратури залишається предметом дискусії. З одного боку, закон дозволяє розвідці діяти автономно в умовах бойових дій. З іншого — загибель військових під час непогодженої операції тягне за собою кримінальну відповідальність. Саме в цьому полі знаходиться справа Червінського.
Як справа Червінського впливає на сприйняття розвідки
Справа генерала стала своєрідним тестом для інституційної довіри. З одного боку, українське суспільство чекає на прозорість у розслідуванні загибелі військових. З іншого — є побоювання, що надмірний тиск на розвідку знизить ефективність спецоперацій, які мають вирішальне значення у війні. Ця суперечлива логіка відчувається і в публікаціях ЗМІ, і в коментарях експертів.
Окремо варто згадати кадровий ефект. За даними джерел у силових структурах, після арешту Червінського частина офіцерів розвідки стала обережніше ставитися до ініціативних операцій, побоюючись аналогічних обвинувачень. Це впливає на оперативну гнучкість, яка під час великої війни має особливе значення.
Нарешті, справа стала прикладом того, як одне кримінальне провадження може тривалий час тримати в напрузі кілька інституцій: розвідку, Міністерство оборони, ДБР, прокуратуру та судову систему. Це наочно показує, наскільки вразливою є межа між героїзмом під час війни та юридичною відповідальністю за рішення, прийняті в бойових умовах.
Часті запитання (FAQ)
Ким є Роман Червінський?
Роман Червінський — колишній очільник ГУР Міністерства оборони України, генерал, який після призначення Кирила Буданова залишився в розвідці на іншій посаді. Відомий участю у спецопераціях у 2022–2023 роках.
У чому підозрюють Червінського?
За версією ДБР, генерал перевищив повноваження під час підготовки спецоперації, пов’язаної з аеродромом «Енгельс». Унаслідок операції, за даними слідства, загинули двоє українських військових.
Який поточний статус справи?
На серпень 2026 року Роман Червінський перебуває під вартою. Розгляд справи по суті ще не розпочинався, тривають етапи ознайомлення з матеріалами та клопотання сторін.
Чи брав Червінський участь в ударі по «Енгельсу»?
Публічних доказів його особистої участі в ударі по аеродрому немає. Слідство стверджує, що він організував операцію, яка не була належно погоджена. Захист ці версії відкидає.
Чи публікувалися супутникові знімки «Енгельса»?
Міжнародні аналітичні центри публікували супутникові знімки аеродрому «Енгельс» з пошкодженими літаками. Ці знімки цитувалися багатьма ЗМІ, але не є офіційним висновком у кримінальній справі.
Чому судові засідання закриті?
Слухання проходять у закритому режимі, оскільки матеріали справи стосуються державної таємниці. Це ускладнює публічну оцінку доказів, але відповідає чинному законодавству.
Чи може Червінський вийти на волю до суду?
Теоретично так, якщо суд змінить запобіжний захід на заставу або особисте зобов’язання. Однак станом на серпень 2026 року суд залишив чинне рішення про тримання під вартою без змін.
Як справа впливає на репутацію розвідки?
Серед частини експертів побоювання, що кримінальне переслідування знизить оперативну ініціативу офіцерів розвідки. Інша частина вважає, що відповідальність за загибель підлеглих — обов’язкова умова довіри до силових структур.
Залишити відповідь