У суботу вранці, 1 серпня 2026 року, Іспанія розпочала встановлення 500-метрового надувного плавучого бар’єра на кордоні з Марокко в анклаві Сеута. Роботи стартували на хвилерізі, який одне джерело називає Тараджал, а інше — Тарахаль. Конструкцію комбінують із лінією буїв, наданих Військово-морськими силами країни, із проміжком для патрулювання катерами Цивільної гвардії.
Масштаб напливу та втрати
За даними іспанської влади, з четверга близько 50 000 людей перетнули кордон із Сеутою суходолом. Понад 48 000 з них повернулися до Марокко протягом 48 годин, а на іспанському боці кордону було виявлено щонайменше 67 тіл. 30 липня тисячі марокканців пробралися через хвилерізи на пляжі Тараджал; 31 липня ввечері іспанська влада повідомила, що більшість мігрантів уже повернули до Марокко.
Контекст рішення та реакція в ЄС
Масовий наплив стався після рішення Верховного суду Іспанції, яке забороняло владі негалежно повертати мігрантів, що прибувають морем. 1 серпня 22 країни ЄС заявили про необхідність негайної скоординованої європейської відповіді. Очільник уряду Іспанії Педро Санчес надіслав лист голові Європейської комісії Урсулі фон дер Ляєн, а Міністерство внутрішніх справ Італії оголосило про зупинку дії Шенгенської угоди з Іспанією.
- Довжина бар’єра — 500 м; надводна частина — 30–70 см; підводна — до 1 м.
- Між загородженнями передбачено проміжок для катерів Цивільної гвардії.
Залишити відповідь